Ковдра гріє не товщиною, а кількістю наповнювача на квадратний метр. Пояснюємо, що означають цифри на етикетці й під яку температуру брати кожну.
«Зимова» й «літня» на етикетці — це маркетингові слова, які кожен виробник розуміє по-своєму. Обʼєктивний параметр один: щільність наповнювача в грамах на квадратний метр. Саме він визначає, чи буде вам спекотно о третій ночі.
Шкала щільності
- 100–150 г/м² — літня ковдра для спальні від 23 °C і для тих, хто спить із відкритим вікном
- 200–220 г/м² — всесезонна, найуніверсальніший варіант для опалюваної квартири 20–22 °C
- 300–350 г/м² — зимова для стандартної спальні 18–20 °C
- 400 г/м² і більше — для холодних кімнат, приватних будинків і людей, які постійно мерзнуть
Помилка більшості — брати найтеплішу «про запас». Перегрів під час сну заважає не менше за холод: тіло прокидається, щоб скинути температуру, і сон стає уривчастим. Якщо в спальні працює опалення, 300 г/м² вистачить із запасом.
Розмір рахуємо за ліжком, а не за матрацом
Ковдра має звисати з боків, інакше вночі вона з'їжджає на одного. До ширини матраца додавайте щонайменше 30–40 см. Полуторна ковдра 140×205 см розрахована на одного дорослого, двоспальна 175×210 см — на двох, євро 200×220 см — на двох із запасом.
Якщо ви з партнером мерзнете по-різному, дві окремі полуторні ковдри працюють краще за одну велику. Це стандартна практика в скандинавських країнах — і найпростіший спосіб припинити нічну боротьбу за ковдру.
Стьобання — те, на що дивляться в останню чергу, а дарма
- Каростепна стьобка дрібним квадратом не дає наповнювачу збиватися в кутки
- Великі поздовжні канали дешевші, але після кількох прань наповнювач сповзає вниз
- Кант по периметру захищає шви від розходження й подовжує життя ковдри
- Чохол із мікрофібри або бавзи має бути щільним: крізь рідке полотно наповнювач лізе назовні
Практичне правило: одна всесезонна ковдра на 200 г/м² плюс тепла на 300–350 г/м² на зиму закривають потреби середньої української квартири на кілька років уперед.